Психологічна робота з батьками спрямована на корекцію їхньої емоційно-вольової сфери, навчання засобів саморегуляції психічного стану та методів керування конфліктами в родині.
Усім відоме правило техніки безпеки: у літаку кисневу маску дорослий надягає спочатку на себе, а потім на дитину.
Дуже часто родини, які виховують дитину з особливостями розвитку, віддають усі матеріальні та моральні ресурси на розвиток дитини. При цьому батьки втрачають енергію та наснагу й опиняються на порозі депресії.
Перший етап психологічної допомоги батькам — це з’ясування того, чи прийняли вони діагноз. Бо саме від цього залежить психологічний комфорт у родині та її добробут.
Діагноз діти зазвичай сприймають через уявлення батьків. Якщо він залишається непережитою трагедією для дорослих, малюк чи підліток сприйматиме його так само. Якщо родина живе повноцінно, з урахуванням потреб дитини, тоді й сама дитина почуватиметься вільніше та впевненіше.
Поширена проблема сімей, які виховують дітей з інвалідністю, — розлучення. На жаль, саме батько часто йде з родини через невиправдані очікування, безперспективність майбутнього, безпорадність і страх. Своєчасний психологічний супровід може допомогти зберегти сім’ю.
Мета психолога в роботі з батьками:
- Формування відповідальної батьківської позиції.
- Допомога в пошуку джерел внутрішніх ресурсів та відновлення почуття спроможності розв’язувати проблеми.
- Підвищення здатності батьків ефективно розв’язувати конфлікти в родині.
- Підвищення індексу щастя батьків, їхньої впевненості та віри у власну дитину.
Психолог в «Іоанновому центрі» працює як з обома батьками разом, так і з кожним із них окремо, залежно від індивідуальних потреб родинної системи.
