Часте запитання від батьків маленьких дітей до фізичного терапевта – чи потрібні ходунки дитині? Сьогодні розглянемо це питання детально.
Ходунки – це дуже стародавній девайс. На малюнках нижче зображено аналоги сучасних ходунків, що датуються 14-15-м століттями нашої ери. Перші пристрої не мали коліщаток і не могли рухатися. Мами використовували їх для безпеки дитини під час виконання домашніх справ.
Паралельно з такими пристроями є згадування про засоби, які допомагали пересуванню (ходьбі) людям з інвалідністю та людям похилого віку, які не могли ходити самі. І вони також носять назву ходунків.
Чи потрібні ходунки здоровій дитині? Відповідь спеціалістів – НІ.
Природою закладені певні етапи розвитку дитини. Коротко по этапам від народження:
- Дитина вчиться тримати голову в 2-3 місяці.
- Дитина вчиться перевертатися в 4-6 місяців.
- Дитина вчиться повзати по пластунськи, вставати на чотири кінцівки, сідати в 6-8 місяців.
- Дитина вчиться сідати, повзати на чотирьох кінцівках в 8 – 10 місяців.
- Дитина вчиться вставати у опори та ходити в 10 – 16 місяців.
Як бачимо, фізіологічна вертикалізація починається у віці 10 місяців, і однозначно ставити дитину у ходунки раніше не можна.
Дитина народжується з рівним хребтом. У неї відсутні фізіологічні прогини в шийному і поперековому відділі, і вигин у грудному відділі. Поступове опанування навичок перевороту, повзання і сидіння формує правильні прогини і вигини хребта. Рання і примусова вертикалізація у віці до 1 року може призвести до неправильного формування лордозів та кіфозу, що у майбутньому може призвести до асиметрії постави, сколіозу і болю у спині та кінцівках. І ці деформації без лікування та реабілітації збережуться на все життя.
З іншого боку, ходунки – це засіб масового виробництва, тобто у них є стандартні розміри, які регулюються. Але люди не стандартні і не однакові, кожна дитина унікальна, тому, для більшості дітей висота ходунків не буде ідеальною, і вона не дозволить правильно розподілити центр ваги, зробити правильне навантаження на суглоби.
Частіше за все, пересування в ходунках відбувається або на вприсядку або на носочках. В першому випадку маємо велике навантаження на стегнові, колінні та гомілковостопні суглоби, це призводить до неправильного їх формування. В іншому, черезмірне стимулювання поперекових та гомілкових м’язів в подальшому може призвести до ходи навшпиньках.
Є ще одна загроза. При ходьбі в ходунках дитина занадто завалюється вперед, що може призвести до перевертання ходунків і травм дитини.
Відштовхування стопами під час пересування у ходунках відбувається під неправильним кутом, що в майбутньому призводить до плоско вальгусної постанови стоп.
Також існує вплив на розумовий розвиток дітей. В ходунках діти рухаються занадто швидко для себе, їх координація та увага не встигають за кроками, тому ці функції і не розвиваються.
Думка батьків: ходунки потрібні, щоб дитина, яка постійно встає і падає, не травмувалась, якщо батьки відволіклись.
Порада спеціалістів: ходунки можуть перевернутися або врізатися в предмети, на яких зверху щось стоїть, і це щось може впасти дитині на голову. Безпечніше використовувати манеж.
Думка батьків: ходунки можна використовувати як ігорову панель, а не для навичок ходи.
Порада спеціалістів: зніміть коліщатка, щоб ходунки не рухалися, або просто поставте дитину біля дивану і розкладіть перед нею іграшки.
Думка батьків: в ходунках дитина може ходити за мамою по кімнаті, а у мами вільні руки.
Порада спеціалістів: дитина має вчитись повзати і таким чином пересуватися за мамою. Переносьте її за собою із кімнати в кімнату, а в кожній кімнаті підготуйте місце для гри на підлозі, і дитина буде поруч з вами.
Таким чином, ходунки – це шкідливий девайс для здорової дитини. Але якщо він у вас є, то використовуйте його не більше 20 хв за один раз, слідкуйте за безпекою дитини, не використовуйте для навчання ходи, зніміть коліщатка. Майте на увазі, ходунки – це засіб допомоги при ходьбі (наприклад, як милиці), а не засіб розвитку.
Анна Бондаренко, фізичний терапевт